Ліцей №223 Святошинського району міста Києва

Як тато майбутньої першокласниці, хочу поділитися своїми враженнями. Ми вже відвідали три заняття підготовки до школи. І що особливо приємно — кожне заняття проводила інша вчителька, яка набирає 1 клас. Це була чудова можливість познайомитися ближче, відчути атмосферу та побачити підхід кожного педагога. Відчувається професіоналізм, доброзичливість і щире ставлення до дітей. Заняття проходять цікаво, активно й водночас дуже комфортно для дітей.

Щиро вдячна за чудові підготовчі заняття для майбутніх першокласників! Моя дитина із задоволенням ходила на кожну зустріч, поверталася додому натхненна та впевненіша у своїх силах. Відчувається турбота, професіоналізм і любов до дітей. Дякую за теплу атмосферу та за те, що допомогли зробити перші кроки до школи радісними й спокійними для всієї нашої родини.

Я зараз навчаюся в цьому ліцеї й маю зовсім інше враження. Звісно, ідеальних шкіл не буває, але щодо умов навчання готовий посперечатися. Майже в усіх класах у нас встановлені інтерактивні дошки, а на уроках ми часто використовуємо навчальні планшети, що робить матеріал набагато цікавішим. Є багато вчителів які, на одній хвилі з учнями й пояснюють теми просто та цікаво, вони завжди готові піти назустріч, якщо бачать зацікавленість учня. Мені шкода, що у вас залишився такий негатив, але для багатьох із нас ліцей — це сучасний простір і місце для розвитку.

Школа залишила дуже негативне враження. Вчителі часто поводяться несправедливо, кричать на учнів і не хочуть пояснювати матеріал нормально. Уроки нудні, багато застарілої інформації, а думку учнів майже ніколи не враховують. Атмосфера в школі напружена, через що не хочеться туди ходити. Умови навчання погані, класи холодні та некомфортні. Загалом школа не мотивує вчитися і розвиватися.

Хочу подякувати нашим чудовим лідерам учнівського самоврядування за неймовірне свято Святого Миколая. Миколай, який завітав просто до класів, став для дітей справжнім дивом. Моя маленька першокласниця стояла з розширеними очима й тихенько шепотіла: “Мамо, він справжній…”. І цей момент я точно запам’ятаю надовго. Дякую за щирість, тепло й турботу, з якими старші учні подарували дітям казку. Це те, що робить наш ліцей особливим і дуже близьким до серця.